Единбурзькі готелі є невіддільною частиною місцевого бізнесу. Тому що місто з давніх-давен користується славою туристичного центру. А це означає, що гостей там завжди достатньо. І їм необхідно десь зупинятися, щоб поїсти та відпочити. Далі на edinburgh1.one.
Однак, крім свого прямого призначення, багато готелів Единбурга виконують функцію пам’яток. Адже їх історія та багатий інтер’єр викликають величезний інтерес. Одним із таких чудових закладів є Prestonfield.
Розкішне місце, яке відігравало важливу роль у житті суспільства
Потрібно почати з того, що в цьому готелі все буквально дихає історією. Достатньо просто переступити поріг, як одразу відчувається дух минулого. І це не дивно. Тому що до того, як це місце перетворилося на розкішний п’ятизірковий готель, воно відігравало значну роль у подіях культурного, політичного та соціального життя Шотландії.
Монахи, конфіскація, продаж та борги
Цікаво, що спочатку будівля майбутнього готелю була частиною маєтку під назвою Priestfield. У середні віки він був переданий монастирю. Йдеться про Cistercian monastery at Harehope in Northumberland.
А вже в 1376 році, коли завершилася кривава війна за незалежність, відбулася конфіскація монастирських земель. І їх новим власником став граф Каррік, син короля Роберта ІІ (Earl of Carrick, son of King Robert II). Але, як виявилося, йому не потрібні були такі великі володіння. Тому незабаром території купила багата Wardlaw family.
Але вона не стала останнім власником маєтку. Бо далі він перейшов до рук Волтера Чепмена (Walter Chepman).
Загалом варто зазначити, що доля Priestfield у період пізнього середньовіччя була доволі важкою. Так, до 1660 року маєток був настільки сильно обтяжений боргами, що став заставою на користь сера Роберта Мюррея.
Впливовий власник
У 1677 році Priestfield продали. І його власником став Джеймс Дік.
Завдяки тому, що чоловік обіймав високу посаду в Единбурзі, він міг ініціювати реалізацію масштабних проєктів. Зокрема йдеться про очищення міських вулиць від екскрементів.
Однак Джеймс також не забував про свій маєток. Тому розпорядився, щоб усі відходи привозили до маєтку для збагачення тамтешнього ґрунту.
Трагедія внаслідок історичних подій
І начебто життя в Priestfield тільки почало налагоджуватися. Але події, пов’язані з антикатолицьким студентським протестом, призвели до справжньої трагедії. Річ у тому, що маєток майже повністю згорів. І тоді Дік розпорядився створити проєкт масштабної реставрації. Тоді ж він вирішив повністю змінити назву на Prestonfield.
Розкішний результат масштабної реконструкції
В результаті після проведення ремонтно-відновлювальних робіт, маєток став справді чудовим. Там з’явилося багато розкішних деталей. Зокрема, йдеться про неймовірний сад із зеленими галявинами, скульптурами та фонтанами.
Щодо внутрішнього оформлення, то воно було збагачене ліпниною від італійських майстрів, позолоченими шпалерами, гобеленами, а також вишуканими меблями.
Крім того, Джеймс Дік був великим поціновувачем картин та антикваріату. Тому в Prestonfield збереглося багато цінних речей дивовижної краси.
Подальші власники
Коли в 1728 році Дік помер, маєток успадкував його онук Вільям (William Cunyngham). А в 1746 році власником Prestonfield став його брат Олександр, який вирішив повернутися до прізвища Дік.
Останній був лікарем і сім разів очолював The Royal College of Physicians. А ще чоловік входив до колективу засновників The Royal Society of Edinburgh.
Повернення до старих традицій
Важливо зазначити, що саме Олександр зайнявся відродженням гостинного духу Prestonfield. У маєтку він приймав багатьох шанованих людей. Серед яких були письменники, художники та мислителі.
Розширення та оновлення маєтку
Цікаво, що спадкоємці Олександра активно проявляли інтерес до бізнесу. І зокрема це стосувалося ідеї про те, щоб перетворити маєток на додаткове джерело доходу.
Так, Роберт Кейт Дік ґрунтовно зайнявся розширенням та перебудовою Prestonfield. Саме він зніс сходи XVII століття, щоб з’явився доступ до нових кімнат.
Крім того, Роберт був пристрасним вершником. Тому ініціював створення розкішного конюшинного блоку.
Готель, що зустрічає багатих та знаменитих гостей
Наступні покоління сім’ї яскраво проявили себе на військовій службі. А сам маєток вони здавали в оренду. При цьому не маючи достатньо коштів для проведення реставраційних або будівельних робіт.
Лише в 1960-х роках Prestonfield знову почав приймати гостей та набув статусу готелю. З того часу архітектура, антикваріат та неймовірний інтер’єр викликають справжнє захоплення відвідувачів. Серед останніх справедливо виділити Марґарет Тетчер, Вінстона Черчилля, Кетрін Зета-Джонс, Шона Коннері, Елтона Джона та інших.
Таким чином, Prestonfield є справжньою перлиною готельного бізнесу Единбурга. Розкішна територія у поєднанні з неймовірно гарною будівлею створюють відчуття гармонії.
При цьому кожен відвідувач, переступаючи поріг закладу, опиняється в атмосфері дивовижного минулого. Адже кімнати буквально сповнені антикваріату, унікальних предметів меблів, картин та інших вишуканих деталей. Тому сміливо можна сказати, що побувати в Prestonfield варто не лише тим, хто цінує найвищий рівень сервісу. Шанувальники старовини просто зобов’язані хоч раз відвідати це дивовижне місце. Щоб на власні очі побачити те, про що неодноразово читали в історичних книгах.