Единбург сміливо можна вважати особливим містом Шотландії. І річ не тільки в тому, що він є столицею. Просто так склалося історично і це проявляється це буквально у всьому. Фактично там зароджувалися стилі, жанри, техніки, тенденції, які представляли різні напрямки. Від моди до образотворчого мистецтва. Далі на edinburgh1.one.
Однак безумовно важливо розуміти, що про Единбург також варто говорити, як про економічну основу. Адже, грубо кажучи, там у всі часи «крутилися гроші». Ну, і звичайно, там проживала величезна кількість найбагатших людей, які стали прообразом сьогоднішніх великих бізнесменів. Причому ці діячі не тільки заробляли заради особистого блага, але й активно займалися благодійністю та меценатством. Іншими словами, використовували свої кошти для створення чогось важливого для міста.
Одним з таких багатіїв був сер Вільям Феттс (Sir William Fettes). Це дуже заможний шотландський підприємець і філантроп.
Ранні роки та перші кроки в кар’єрі
Вільям з’явився на світ 25 червня 1750 року в родині единбурзького торговця. Коли хлопчикові виповнилося 8 років, він став учнем The Royal High School.
Ну, а в 18 років юнак почав робити свої перші кроки в підприємництві. Тоді він зайнявся торгівлею чаєм і вином на High Street.
У 1787 році в житті Феттса відбулася знаменна подія – він одружився. Обраницею молодого комерсанта стала Марія Малкольм (Maria Malcolm). А вже в 1788 році у них народився син.
Важливі зв’язки
Цікаво, що молоді роки Феттса припали на період економічного підйому Шотландії. І комерсант мав серйозний намір налагодити ділові зв’язки з такими населеними пунктами, як Дарем, Лідс і Ньюкасл (Durham, Leeds and Newcastle). У цьому йому допоміг новий напрямок діяльності, – Вільям зайнявся андеррайтингом. В результаті все це призвело до того, що в 1800 році Феттс обійняв керівну посаду у The British Linen Bank.
Власник численних будинків
Важливо зазначити, що у Феттса, як і належить будь-якій заможній людині, було чимало нерухомості. Так, торговець і страховик проживав в единбурзькому районі Stockbridge. Для покупки цього маєтку були використані кошти, які Вільям заробив, продовжуючи займатися торгівлею чаєм. Однак чоловік був власником і інших будинків. Що в цілому значно збільшувало його статки.
Активна участь у благодійності
Однак, як уже було сказано вище, Вільям Феттс належав до тих людей, які, зумівши заробити величезне багатство, не стали жадібними. Він зміг зберегти в собі чистоту душі і відрізнявся вмінням робити щедрі вчинки.
Зокрема, чоловік був активним членом багатьох громадських благодійних організацій. А ще брав безпосередню участь у загальному добробуті Единбурга. Причому протягом 1804-1806 років він навіть обіймав посаду лорда-провоста (Lord Provost of Edinburgh).
Раптова смерть спадкоємця
1815 рік ознаменувався для родини Феттса трагедією. У віці 27 років від тифу помер його єдиний син. Це сталося тоді, коли молодий чоловік був у подорожі Європою. За 5 років до цього спадкоємець Вільяма був зарахований на адвокатський факультет.
Щедрий вчинок як увічнення пам’яті сина
Смерть сина, крім неймовірного горя, дала Феттсу зрозуміти, що фактично йому нікому залишити свій статок. Адже більше дітей у нього не було.
Тоді чоловік почав планувати, що кошти з його статків будуть виділені для фінансування лікарні. Однак пізніше чоловік змінив своє рішення. І захотів направити гроші на освіту дітей з бідних сімей та сиріт. Іншими словами, було вирішено спонсорувати створення окремої школи.
Так Феттс увічнив пам’ять про свого єдиного сина.
Величезна на ті часи сума (166 000 фунтів стерлінгів) була використана на те, щоб придбати земельну ділянку, а також побудувати будівлю школи.
У наші дні навчальний заклад має назву Fettes College і фактично є школою-пансіоном, де учні отримують високий рівень сучасної освіти.
Таким чином, Вільям Феттс є прикладом того, як багата людина може зберегти в собі людяність і велике серце. Адже, на жаль, як відомо, великий статок часто псує людей. І, досягнувши розкоші, вони геть забувають про тих, хто потребує допомоги. А також про те, що добрі справи – невіддільна частина життя того, чия душа прагне до світла.
Не залишивши спадкоємців, Феттс помер у 1836 році, випередивши свою дружину всього на 3 тижні. Вони спочивають на території кладовища.
Однак пам’ять про цю людину продовжує жити. І кожне нове покоління учнів Fettes College дізнається про особистість з величезним серцем, на честь якого названо їх навчальний заклад. Цей чоловік зміг особисту трагедію перетворити на величезну добру справу. При цьому не озлобившись, переживши горе від втрати єдиного сина. В цьому складається також його величезна сила та могутність духу. І далеко не кожен здатен так мужньо перенести невимовний біль, спричинений смертю дитини.
Безумовно, такий щедрий вчинок сміливо можна вважати прикладом для сучасного людства. І часто, просуваючись у кар’єрі та заробляючи чималі гроші, нам властиво забувати про головне. Адже саме сердечність і доброта можуть навіть після смерті заявити про справжню успішність земного шляху того чи іншого діяча.