Едінбург – це місто, яке має неймовірну історію. Причому унікальне і цікаве минуле торкнулося найрізноманітніших сфер життєдіяльності Единбурга. Медицина стала винятком, і її історія в Единбурзі містить безліч захоплюючих фактів.
Edinburgh1.one розповість більше.
Королівський лазарет Единбурга можна вважати справжнім скарбом “медичного минулого” цього чарівного міста. Адже він був заснований в далекому 1729-му, і набув статусу найстарішого добровільного госпіталю Шотландії. Але перед цим закладу довелося пройти величезний та нелегкий шлях розвитку. Саме він згодом привів лікарню до популярності, а також неймовірно велику кількість пацієнтів.
Цікаво також зазначити, що цей заклад став також прикладом успішного залучення уваги суспільства до питання медицини. Адже в її створенні взяла участь величезна кількість людей, які представляли різні професії. І щоразу, коли закладу необхідно було розширюватись чи переїжджати на нове місце, йому знову й знову допомагали.
Але про все по порядку.
Початок історії
Історія згаданого лазарета почалася з ініціативи Джона Монро, президента Об’єднання хірургів, про створення Единбурзької семінарії медичної освіти. І невід’ємною частиною останньої мала стати лікарня загального профілю. Це було в 1712-му.
Просування цієї ідеї продовжив син знаменитого хірурга Олександр Монро primus, який на той час вже став професором анатомії. Саме він у 1721-му зайнявся поширенням брошури, яка говорила про те, наскільки необхідним та корисним є будівництво лікарні.
Нова лікарня
В результаті довгих роздумів та аналізу ініціативи проєкту згаданого сімейства хірургів, в 1725-му единбурзьким Королівським коледжем лікарів було складено звернення до колективу акціонерів Рибальської компанії. Адже на той момент ця організація була на межі ліквідації.
А лікарі запропонували передачу акцій для створення нової лікарні.
Однак важливо відзначити, що спонсорами та донорами майбутнього об’єкта стали також багато лікарів, хірургів, парафій Шотландської церкви та єпископальних молитовних будинків Единбурга.
Реалізація проєкту
Для реалізації проєкту лікарні було створено спеціальну комісію, яка взяла в оренду будинок неподалік Королівського коледжу лікарів. Згодом 6-го серпня 1729-го було створено медичний заклад, який незабаром набув слави Лікарні для бідняків.
Персонал
Окрему увагу варто звернути на те, як вирішувалося питання догляду за лікарнею та її пацієнтами. Для цього спеціально наймалися дві жінки, – одна як домробітниця, а друга – медсестри. До кожної з них пред’являлися вимоги щодо проживання в лікарні на постійній основі.
Щодо медиків, то двічі на тиждень вони на безоплатній основі вели огляд пацієнтів у Королівському коледжі лікарів. Але один із лікарів повинен був відвідувати лікарню, щоб вести прийом і стаціонарних, і амбулаторних хворих.
А хірурги-аптекарі мали безкоштовно відпускати препарати, які пацієнтам прописували лікарі.
Про пацієнтів
Щодо пацієнтів згаданої лікарні, то це переважно були жителі Единбурга та його околиць. Їм допомагали позбавлятися захворювань, представлених лихоманкою, виразками, флюсом, паралічем, сухотами, істеричними розладами тощо.
Величезною популярністю користувалися безкоштовні консультації, і, звичайно, безоплатна видача препаратів для амбулаторних хворих. Тому цілком слушно сказати, що попит на послуги даного медичного закладу був досить високим.
Саме це викликало необхідність проведення ще одного збору коштів на створення нової лікарні. Торговці, юристи, землероби, лікарі та представники церкви,- всі об’єдналися, заради розширення та популярного медичного закладу.
Чергове розширення
1736-тий ознаменувався для лікарні отриманням Королівської хартії від Георга Другого. Саме цей документ назвав заклад Королівським лазаретом Единбурга. Також внаслідок видачі даної хартії Вільям Адам отримав завдання щодо проєктування нової лікарні неподалік початкової будівлі.
А вже в 1741-му лікарню перемістили в недобудовану споруду. Коли в 1744-му будівельні роботи були повністю виконані, у новій лікарні було двісті двадцять вісім місць, що було набагато більше, на відміну від старої будівлі закладу.
Проте лікарня користувалася такою популярністю серед хворих, що в 1830-му там знову було надто тісно. Тому в 1832-му колишню Королівську середню школу, яка знаходилася неподалік, довелося перетворити на хірургічну лікарню, де була нова операційна. Але через деякий час і цього було замало. І в 1853-му вдалося побудувати нову лікарню, проєктуванням якої займався Девід Брайс.
Переїзди та зміни
Але зміни та оновлення у лікарні далеко не закінчилися.
Так, коли в 1871-му пост керівника лазарета зайняв Чарльз Гамільтон Фассон, він почав просувати ідею про створення нової лікарні, яка б відповідала всім сучасним нормам. Для цього він навіть звернувся до единбурзької міської ради, щоб цей орган взяв на себе всі витрати на будівництво.
У 1879-му лазарету судилося змінити своє місце розташування, і через це він виявився майже на околиці Единбурга.
Як видно, згаданому медичному закладу доводилося неодноразово переживати різні пертурбації.
І після певного “затишшя” наступні зміни нагрянули в 1920-х. Тоді лікарні знову треба було розширюватись. І для реалізації цього потіснитися, а точніше переїхати необхідно було коледжу Джорджа Вотсона, ділянку якого було придбано для розширення лазарету.
Але, мабуть, наймасштабніша зміна чекала на лікарню значно пізніше. Йдеться про переїзд до Маленької Франції.
Для цього в 1998-му було придбано будівлю з ділянкою. А сам переїзд був зумовлений тим, що серед пацієнтів закладу ставало дедалі більше людей, які мешкали за межами Единбурга. Відкриття нової будівлі лазарета відбулося у 2003-му.
Нові досягнення
Після цього лікарня порадувала своїх пацієнтів ще не одним досягненням та покращенням.
Зокрема, в 2012-му в цьому закладі вперше в Шотландії почали практикувати процедуру ΤΑVI (транскатетерна імплантація аортального клапана серця). А в 2014-му в лікарні розмістили ΡET-ΜRI сканер. Ця подія також, без перебільшення, стала справжньою сенсацією. Тому що раніше такого пристрою не було ніде у Шотландії.
Таким чином, згаданому лазарету належить важлива роль у розвитку медицини Единбурга. Саме цей заклад, починаючи свою історію, як лікарня для бідняків, зміг досягти неймовірного успіху, і набути статусу відомої лікарні, послуги якої мають величезний попит.
Звісно, досягти таких результатів згадана лікарня не змогла б без тих талановитих лікарів, які стояли біля її витоків та працювали там. В цьому закладу дійсно дуже пощастило. Адже цим людям було не байдуже майбутнє закладу, і вони всім серцем прагнули його розвитку й вдосконалення. Тому ці відомі представники медицини так жваво пропонували нові проєкти та ідеї для покращення.
З іншого боку, напевно, секрет успіху цього закладу також полягає у постійному розвитку та відсутності страху йти назустріч змінам. Адже саме ці риси були дуже помітними протягом усього процесу становлення Королівського лазарету Единбурга.