Лікарня Літ (Leith Ηospital) увійшла в історію единбурзької медицини, як загальнопрофільна лікарня, яка мала медичні та хірургічні відділення. До того ж там лікувалися не лише дорослі, а й діти. А ще у закладі надавалася невідкладна допомога та спектр амбулаторних послуг.
Edinburgh1.one розповість більше.
Початок історії
Історія лікарні почалася в 1851-му. Причому більшу частину коштів, які були потрібні для того, щоб утримувати лікарню, зібрала місцева спільнота Літ (Leith). Новостворений заклад поєднувався у собі і диспансер, і травматологічний стаціонар.
Джеймсу Скарт Комбу пощастило увійти в історію як першому лікарю-консультанту лікарні. Найбільшу славу в 1822-му йому приніс опис перніціозної анемії.
Прорив у сфері медпослуг
Цікаво, що в 1866-му лікарня здійснила справжній прорив у галузі медичних послуг. Справа в тому, що тоді було призначено першу дільничну медсестру, пані Браун. Саме на ній лежав обов’язок сумлінного виконання вказівок лікарів, а також навчання близьких пацієнтів мистецтву правильного догляду за ним. Керівництво лікарні взяло на себе витрати на навчання пані Браун. Адже для виконання своєї роботи їй необхідно було докладно вивчити нюанси професії медсестри та пройти спеціальні курси при Королівському коледжі Лондона.
В результаті послуги дільничної медсестри виявилися дуже популярними, і лише до 1877-го вона здійснила тринадцять тисяч візитів додому.
Розширення
Варто зазначити, що успішна діяльність та велика кількість пацієнтів викликали необхідність розширення лікарні.
Так, 1875-й ознаменувався створенням прибудови до закладу. Це було необхідне задоволення великого попиту послуги цього закладу.
Згодом ще одна прибудова була створена в 1888-му. А в 1903-му лікарня обзавелася хірургічним блоком.
Освітній досвід
Говорячи про історію згаданої лікарні, важливо згадати про невеликий, але важливий період з її минулого.
Так, коли Софія Джекс-Блейк створила Единбурзьку медичну школу для жінок, керівництво лікарні дозволило, щоб студентки відвідували заклад, заради комплексного клінічного навчання.
Спочатку все було добре.
Але інцидент, який стався в 1888-му, все зіпсував. Мало того, він навіть призвів до того, що жіноча медична школа Джекс-Блейк була закрита.
Так, Софія Джекс-Блейк встановила правило, за яким студентки зобов’язані залишати територію лікарні до 17:00. Але четверо студенток вирішили порушити цей розпорядок, залишившись у закладі після встановленого часу. Тоді дві з них після того, як були виключені Джекс-Блейк, проти останньої звернулися до суду з позовом про неправомірне виключення.
Незабаром про цей позов дізналися всі, і через те, що на той час жіноча медична освіта не дуже схвалювалася суспільством, на Джекс-Блейк почали чинити дуже сильний тиск. В результаті вся ця ситуація призвела до закриття Единбурзької жіночої медичної школи в 1898-му.
Важливі події
Повертаючись до історії лікарні, варто зазначити, що на початку ХХ століття цей заклад мав досить сучасну лікарню з великою завантаженістю. І саме завдяки їй безліч різних медичних потреб суспільства були задоволені.
1906-тий запам’ятався тим, що колектив лікарні поповнився висококваліфікованими лікарями, які випустилися з Единбурзького університету. Зокрема, йдеться про
Джессі Геллатлі та Агнес Маршалл Коуен.
Коли розпочалася Перша світова війна, спільнота Літ помітно спорожніла. Адже. Багато молодих людей були на фронті. На жаль, чимало їх більше не повернулися додому.
Коли серед громад розпочалося збирання коштів для створення військових меморіалів, спільнота Літ прийняла рішення щодо незвичайної форми їхнього меморіалу.
Так, люди вирішили, що його буде представлено дитячим відділенням лікарні Літ. І вже в 1919-му було оголошено збір коштів у реалізацію цієї ідеї. Цікаво, що таку ініціативу підтримали багато меценатів.
В результаті відкриття нової будівлі, яка була спроєктована Джорджем Сімпсоном, відбулося в 1927-му.
Кінець епохи
На жаль, незважаючи на свою багаторічну історію та колосальну роль у розвитку медичної галузі Единбурга, лікарня Літ не змогла протистояти закриттю. Діяльність цього закладу припинилася в 1987-му. А всі її будинки стали житловими приміщеннями.
Слід сказати, що місцеве населення активно проводило протести та пікети на підтримку знаменитої лікарні. Але все було було марно. Головний корпус продали, а через багато років на тому місці почалося будівництво громадського лікувального центру. Але це вже зовсім інша історія.